Мірам залишилась круглою сиротою, батько загинув на війні, а мати від важкої хвороби, яка скосила її післ я смерті батька. Дідусь був для неї все, що їй залишилось на цім світі, вона дуже любила його й чекала з нетерпінням, щоб той повернувся з гори Гілгал, куди пішов до божого пророка Єлісея.
Ще сонечко не сяло за берег, як Міріам побачила свого дідуся і побігла йому назустріч.
– Яка я рада, шо ти повернувся за дня додому! – щебетала, мов та пташка Міріам.
– Господь Бог благословив мою дорогу! – відповів дідусь.
Niciun comentariu:
Trimiteți un comentariu